Історії Zeeks Team: Що я зроблю після перемоги України

Війна увірвалась до нашого життя несподівано та внесла зміни у наші плани. Але всі ми продовжуємо мріяти про щасливе майбутнє, відновлення подорожей та хобі, і понад усе ми мріємо про перемогу України!

“Що ви зробите одразу після перемоги України?”, — запитали у Zeeks Team. І ось, що вийшло.

Після перемоги я зустріну свого тата і брата з війни. І буду багато плакати від щастя!

Потім я подзвоню подругам зі словами «Альо, гараж! Дівчата, ми їдемо на море!», і ми поїдемо у Крим. Будемо розповідати одна одній історії, як ми приїжджали туди у дитинстві, їсти найсмачніші у світі кримські чебуреки і пити вино.

Вийду заміж і організую для себе весілля з максимальним збереженням українських традицій.

Буду працювати та продовжувати донатити, тільки тепер не на зброю, а на відбудову країни.

Після нашої перемоги я зроблю три речі:

1. Покажу племінниці море і гори в Криму, як колись це зробили для мене батьки.
2. Влаштую наймасштабніший корпоратив для нашої компанії Zeeks.
3. Реалізую власний проєкт по сервісу, який планую вже декілька років.

Війна акумулювала мої мрії та сили на реалізацію планів, і після перемоги я хочу зробити свій внесок у розвиток України!

Мої плани не масштабні — всього-на-всього об’їхати всю Україну, поспілкуватися з людьми, проспівати гімн на кожному куточку неньки!

Ну і звісно відвідати Нікітський ботанічний сад у Ялті — ця поїздка мала відбутись у 2014 році, але я не втрачаю віри, що відвідаю його вже незабаром!

Але першим ділом після нашої перемоги я буду гуляти всю ніч, прямо до самого ранку, сміятися й плакати від щастя!

Ми з друзями вже домовились, що після перемоги України влаштуємо вечірку до ранку, без комендантської години!

Обовʼязково поїду у Херсон. Зараз жалкую, що давно не їздила туди. Хочеться погуляти вуличками, де проходили мої шкільні роки.

А ще мрію відновити подорожі з друзями до Європи й не тільки.

Не знала, що в один день мої амбітні плани на життя просто зникнуть, ніби й не було мрій взагалі…

Все ще страшно щось планувати, але останнім часом живу думкою про те, як я хочу додому на свою рідну Донеччину! Згадую, як багато всього там відбувалося зі мною, як я долала там свої бігові марафони.

Хочу обійняти рідних та побачити своїх тваринок. Завершити Харківський університет. Подякувати всім, хто зараз боронить і захищає нас!

p.s. Фото з харківської електрички.

Після нашої перемоги я одразу і якнайшвидше поїду додому в деокупований Херсон, щоб обійняти маму та брата! Я вирушу у довгу прогулянку херсонськими вулицями, покатаюся на байдарках по херсонським плавням, та зустрінусь із друзями в улюбленому кафе.

Також після закінчення війни я хочу започаткувати свій бізнес, щоб створити нові робочі місця та пришвидшити розвиток нашої економіки. Розглядаю варіанти відкриття невеликого кафе або створення корисного онлайн-сервісу.

Планую, тому що вірю в Україну!

Дуже сподіваємось, що ці історії надихнуть українців вірити у майбутнє та планувати своє життя на вільній українській землі! Адже все буде Україна!