Будні волонтера: Тепловізор для ЗСУ за 2 дні

06 Лип, 2022

4 хв на читання

Мене звати Каріна, я фінансовий спеціаліст у компанії Zeeks. У цій статті я поділюся історією одного великого збору коштів для військових на Сумщині, розкажу про труднощі, з якими зіштовхуються волонтери та поділюся корисними контактами.

З чого все почалося

Я народилась у місті Конотоп Сумської області, але вже кілька років живу та працюю в Києві. У перший день війни наша компанія вивезла всіх охочих на захід України, де я провела кілька місяців під мирним небом. Як і мільйони українців, я будь-якими способами намагалася наблизити Україну до перемоги: донатила у фонди, волонтерські організації та гуманітарні штаби.

Коли ситуація на Сумщині стала безпечною, я вирішила навідатися до рідного міста. Там я зустрілася зі знайомим командиром військової частини, яка базується в Конотопі. Він мимохідь обмовився, що зараз їм потрібні тепловізори, і я вирішила спробувати їм допомогти.

Пошуки тепловізора: труднощі та успіхи

У той самий вечір я розпочала пошуки тепловізора. Шукала номери волонтерів, які ввозять із-за кордону військову техніку, зідзвонювалася зі знайомими, які вже закривали подібні збори. Врешті-решт знайшла потрібну модель у одного з волонтерів, але фінансово не могла покрити його вартість — на той час він коштував 1500 євро. Тож вирішила попросити допомоги в колег.

З початком війни в Україні наша компанія створила окремий телеграм-канал, де всі, хто займається волонтерством, можуть створювати запити на збори та обмінюватися корисними контактами. Тож я опублікувала пост, де чітко висвітлила проблему, вказала суму й номер моєї картки. Перекази від колег йшли настільки активно, що за кілька годин була зібрана половина необхідних коштів.

Тепер я була впевнена, що зможу придбати тепловізор, тож я забронювала його у волонтера, з яким домовлялася, але через 2 дні він повідомив, що поставка зірвалася.

Я втратила надію і вже думала над тим, у який фонд переслати зібрані кошти і як написати колегам про те, що збір не вдався, та щось мені підказувало, що варто спробувати ще. Тож я продовжила шукати, дзвонити, писати. Наступні 3 дні я розшукувала волонтерів, які зможуть привезти тепловізор із-за кордону. Дехто оцінював терміни доставки у 14-21 день. Неодноразово траплялися шахраї. Аж ось я випадково наткнулася на магазин у Києві, який має потрібний мені тепловізор і готовий відправити його вже сьогодні, але є нюанс — він коштував майже у 2 рази дорожче.

І в цей момент у загальний чат приходить повідомлення від одного з колег: “Збір ще актуальний?”

Після моєї позитивної відповіді перекази коштів знову активізувалися — і за годину сума на моїй картці перевищувала необхідну. Мені важко описати емоції в той момент, почуття гордості і вдячності переповнюють мене до сьогодні.

Я роблю замовлення, сплачую і все одно не вірю, що тепловізор прийде. Я перевела подих лише тоді, коли відкрила посилку на пошті.

В той же вечір я передала тепловізор військовим, а на ранок отримала від них фото і багато вдячних слів, які вони просили передати всій нашій команді Zeeks!

Решту коштів я перевела своїй колезі, яка збирала на рації бійцям на передовій.

Замість висновків

Історія з пошуком тепловізора навчила мене не здаватися, вірити в себе та мою команду. Разом ми закрили збір на дорогий тепловізор фактично за 2 дні і допомогли нашим захисникам на полі бою. Завдяки нам було збережене чиєсь життя, а наша країна стала на крок ближче до перемоги. Пам’ятайте, що на війні не буває маленьких зборів або неважливої допомоги. Зараз усе важливо! Вірте в себе. Вірте в ЗСУ. Все буде Україна!